Фінансовий лізинг – це не лише рятівна соломинка для малого бізнесу, який працює в умовах постійного дефіциту обігових коштів. Це також і стратегічний інструмент управління ліквідністю, який варто застосовувати великим успішним компаніям з метою ефективного розподілу капіталу. Правила управління корпоративними фінансами наголошують на тому, що купувати вартісні активи за власні кошти – нераціонально.
Наявність коштів на рахунках бізнесу – це ще не привід витрачати їх на оновлення обладнання та автопарку. Успішність бізнесу вимірюється не обсягом майна у власності, а показниками рентабельності інвестицій (ROI) та рентабельності капіталу (ROE), тобто розміром прибутку, який генерує кожна наявна гривня. Гроші повинні створювати прибуток через масштабування, оборотні активи, вдалий маркетинг, а не блокуватися на рахунках чи «заморожуватися» в матеріальних активах, які з часом лише знецінюються.
В основі ефективного фінансового управління, якому відповідає лізинг для бізнесу, концепція «Плати поки заробляєш» (Pay-as-you-earn). Вона говорить про те, що кожен актив повинен покривати витрати на своє ж обслуговування в процесі експлуатації. Якщо компанія купує актив повністю за власні кошти авансом, прибуток від нього вона отримуватиме частинами впродовж 5-7 років. Водночас купуючи необхідний актив у лізинг, їй потрібно внести лише невеликий аванс (10-30% від вартості), а решта суми буде розподілена на щомісячні платежі, які покриватимуться за рахунок доходу, який генеруватиме сам цей актив. За рахунок цього можна уникнути вимивання обігових коштів та тривалих касових розривів між понесеними витратами та надходженнями, які мають їх окупити. Бізнес має змогу працювати безперебійно та з мінімальними ризиками.
При оцінці ефективності лізингу варто розраховувати альтернативну вартість капіталу. Так, якщо внутрішня дохідність бізнесу складає 25% річних, а витрати від лізингу – в межах 15%, компанії вигідніше витратити 85% вартості активу в лізингу, а залишок вільних коштів спрямувати в обіг, щоб заробити чисту різницю в 10%.
При цьому слід пам’ятати, що лізингові платежі та амортизація об’єкта лізингу для компаній на загальній системі оподаткування відносяться до витрат, які покриваються за рахунок прибутку, що автоматично зменшує податкову базу. Таким чином лізинг працює як податковий щит. При фінансовому лізингу компанія, яка є платником ПДВ, отримує податковийкредит на всю вартість активу одразу в момент його передачі. Це дозволяє миттєво перекрити поточні зобов’язання з ПДВ не залучаючи «живі» гроші в обігу.
Ще одна перевага лізингу для бізнесу – захист від фізичного та морального зносу основних фондів. Враховуючи динамічний технологічний розвиток, бізнесу, що прагне розвитку, доводиться регулярно оновлювати обладнання та автопарк, щоб підтримувати їх продуктивність на належному рівні. Лізинг дозволяє кожні 3-5 років без зайвого клопоту позбуватися неактуального обладнання та машин, просто повертаючи їх лізингодавцю, а натомість поповнювати свої фонди новими потужними активами. Крім цього лізинг забезпечує і юридичний захист активів, адже власником майна впродовж дії лізингового договору залишається лізингодавець. У випадку проваджень, судових справ майно у лізингу неможливо арештувати та конфіскувати, а отже компанія зможе продовжувати працювати без зупинок.
Придбання активів за власні кошти виправдане лише надлишковою ліквідністю в умовах відсутності варіантів розвитку бізнесу. В усіх інших ситуаціях збереження власних обігових коштів за допомогою використання лізингу відіграє роль важливої конкурентної переваги, яка дозволяє стрімко нарощувати потужності, зберігаючи повну фінансову стійкість та недоторкані резерви.
